Прямо з персональної анімованої виставки "Місто" художниці Natali DK (з галереї МЦ "Світовид", час експозиції з 3 листопада по 3 грудня 2021 р. м.Коломия, Івано-Франківська область) - Розмір 20х30 см, разом з паспарту та рамкою, в якій розмір у цілому виходить більше 30х40 см. - Цифровий друк на полотні..Техніка роботи Digital art - Є AR технологія, яка оживає за допомогою телефона. - При потребі можу надати відеопроцес створення самої картини ✨ - Є можливість швидко подарувати закордон як подарунок, поки їде сама посилка… Про історію цієї будівлі... Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського заснований у 1926 році. Розміщений у центральній частині міста Коломиї, в колишньому Народному домі, збудованому на кошти української громадськості. Його колекційні збірки нараховують понад 50 000 одиниць збереження і представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з ХVІІ століття до сьогоднішнього часу. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до Різдва Христового і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою „трипільська”. Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір’я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош. Створення і формування колекційних збірок музею велося в доволі непростих умовах історичних протистоянь, коли галицькими землями ще володіла імперська родина австрійських Габзбургів, а відкриття його наповненості припало на споконвічні утиски і невдоволення з боку Речі Посполитої (1935р.)… Однак політичні перепони не змогли стримати процесу самовираження українського народу Галичини й відновлення свого статусу в європейській рівності. Завдяки громадським діячам, зокрема Йосафатові та Володимиру Кобринським, розпочато поступ у розвитку музейної справи в Галичині, яка згодом набуває загальнонаціонального рівня. Так утворено „Союз українських музеїв Речі Посполитої”. З цього часу об’єднані українські музеї започатковують просвітницьку роботу серед населення, організовують та проводять наукові конференції, професійні з’їзди, визначаючи основні напрямки та цілі своєї діяльності. Така активність українського музею та його працівників неабияк дратують спочатку польську, а згодом радянську владу… Пізніше отримує назву „Державний музей народного мистецтва Гуцульщини”. Так всупереч численним перешкодам, зусиллями музейних працівників та самого директора установи, Володимира Кобринського, все таки вдалося врятувати чимало експонатів. Нині всі вони представлені у 18-ти залах експозиції музею загальною площею близько 1 тис. м. кв. і згруповані за видами народного мистецтва на основі історико-хронологічного і монографічного принципів. Це такі види народного мистецтва як художня обробка дерева (різьба, інкрустація, випалювання), художня обробка металу та шкіри, гончарство, декоративне ткання, килимарство, вишиття та одяг. При музеї працюють реставраційні майстерні, які дають змогу власними силами проводити консерваційні та реставраційні роботи. Генеральний директор музею Ярослава ТКАЧУК