Прямо з персональної анімованої виставки "Місто" художниці Natali DK (з галереї МЦ "Світовид", час експозиції з 3 листопада по 3 грудня 2021 р. м.Коломия, Івано-Франківська область) - Розмір 20х30 см, разом з паспарту та рамкою, в якій розмір у цілому виходить більше 30х40 см. - Цифровий друк на полотні..Техніка роботи Digital art - Є AR технологія, яка оживає за допомогою телефона. - При потребі можу надати відеопроцес створення самої картини ✨ - Є можливість швидко подарувати закордон як подарунок, поки їде сама посилка… Про історію цієї будівлі... Коломийський "Сокіл" Частина 1 «Сокіл» – ще тримаючи оту натхненну велич закопанського стилю, виблискуючи у призахідному сонці делікатними, розмальованими кахлями, пам’ятає все. На початку 1880-х до Коломиї зі Львова прибуває інженер Леон Кробіцький. Він будівничий, до містечка над Прутом його направили зі Львова до праці і Леон, який до того часу був активним спортовцем у Львові, вирішує розворушити Коломию та зібрати спортивну команду. Дуже скоро справа йде в хід – в листопаді 1884 року спортовці скликають перші збори, а поки власного приміщення нема, то туляться в спортзалі гімназії – теперішнього ліцею імені Василя Стефаника. Аби зібрати копійку, товариство вирішує організувати публічний бал і – несподівано! – казино. Хоча містяни не надто горіли бажанням проциндрювати гроші, нав’язати контакт вдалося, тож помалу до «Сокола» сходяться люди. В 1893 році було схвалено закупівлю під забудову «Сокола» парцелі – ділянки, яка була частиною угідь Луціана Бекера. Було зроблено план «Соколу», який повинен був містити – і тут лиш уявіть розмах! – залу для тренувань, гардероб, кімнату для керівника і канцелярії, кілька кімнат на поверсі, в яких могли б розташовуватися Товариство Монюшкове, Читальня Крашевськєго або міське казино. Оскільки Бекер хотів за землю немало грошей, то довелося шукати далі. Зрештою «соколятам» вдалося натрапити на парцелю поміщика Піскозуба біля вулиці Тарновських (теперішня вулиця Симона Петлюри). Тим часом міська рада постановляє, що не може виділити землі і компенсує відмову трьома тисячами корон. Не гаючи часу, Луціан Бекер, молодий архітектор, разом з Діонісієм Кричковським виконують детальний план будівлі та планують кошторис. Вдвох вони виграють на конкурсі з планом під назвою «Для ідеї» (хоча досі чимало краєзнавців приписують будівлю «Соколу» Івану Левинському) і в 1895 році починається будівництво. «Сокіл», який ми бачимо зараз, був збудований 1897 року. Будинок у закопанському стилі (з відголосками гуцульських та швейцарських мотивів) з чотирикутною вежею, кольоровою черепицею та прикрасами у вигляді декоративної керамічної плитки, виконаної місцевим митцем Валеріаном Крицінським, звели до кінця 1895-го і далі помалу розбудовували – вшир та вглиб. Незадовго до Першої світової на полі «Сокола» відкривають ковзанку, а в 1911 році тут запроваджують рух скаутів, в який доєднуються не лише спортовці, а й молодь з гімназії та деревообробної школи. Ці передвоєнні роки для коломийського «Сокола» – справжній розквіт і в невеликому будинку та на розташованому поруч полі вирує життя: організовують кінні курси, відкривають власний кінотеатр. Втім, 1914-го року починається війна і у місто – та й власне у «Сокіл» - вторгаються російські війська… Медіа «Крейда», автор Олена Юрійчук